Права́ дити́ни — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»).
У 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську Декларацію прав дитини, в якій права дітей розглядалися в основному в контексті заходів, які необхідно було прийняти відносно рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми.
У 1959 році Організація Об’єднаних Націй (ООН) прийняла Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається світовою конституцією для дітей. 27 лютого 1991 року Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини, взявши на себе великі зобов’язання у забезпечені прав людини.
Дитина має право на:
- життя – ніхто не може позбавити її цього найціннішого дару;
- піклування і турботу – це означає, що батьки повинні піклуватись про дитину, дбати про її інтереси;
- достатнє харчування та дах над головою – про це також піклуються батьки, а якщо їх немає, то держава;
- розваги – дорослі повинні будувати для дітей дитячі майданчики та місця проведення дозвілля, це стосується і театру, в якому повинні також ставитись вистави для дітей;
- освіту;
- медичну допомогу;
- приватне життя – ніхто не може перевіряти особисті речі дитиини, читати її листи. Ніхто не може казати їй погані слова, принижувати;
- висловлення своєї точки зору, але вона не повинна ображати інших людей.
Дитина – це людина, ніхто не може її ображати, бити, жорстоко і несправедливо поводитись з нею, примушувати працювати на дорослих.
В Україні основним законом, спрямованим на забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і всебічний розвиток є Закон України “Про охорону дитинства”. Крім того, права дитини виділені окремими статтями Сімейного, Цивільного, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а також регулюються такими законами, як “Про оздоровлення та відпочинок дітей”, “Про попередження насильства в сім’ї”, “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” тощо. Різні державні інституції та міністерства покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють у сфері захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе повноцінним членом суспільства.
Коментарi